Інфекційні хвороби Субота, 25.11.2017, 04:48
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Статистика

Реклама

До черевного тифу подібні захворювання, які носять назву «черевний паратиф» (Paratyphus abdominalis). Вони спричиняються паратифозними салмонелами: Salmonella paratyphi А (Бріон і Кайзер), S. paratyphi В (Ашар і Бансод, Шоттмюллер), рідше S. paratyphi С (Г. О. Івашенцов); S. sendai, S. onarimon, S. ndola. Патогенез і патологоанатомічні зміни при паратифах також подібні до черевного тифу.

Паратиф А. Клінічна картина паратифу А мало чим відрізняється від клінічної картини черевного тифу. Чітко віддиференціювати ці захворювання можна лише за допомогою бактеріологічних і серологічних досліджень. Для паратифу А, проте, характерні:; гострий початок хвороби, нерідко з ознобом, рясне потіння, рясний, часто поліморфний висип, гіперемія склер, іноді герпес на губах і обличчі. Найчастіші ускладнення: пневмонії, пієліт, холецистит, менінгіт. Кишкові кровотечі і перфорації кишкових виразок трапляються рідше, ніж при черевному тифі. Лейкопенії часто не буває. Реакція Відаля з антигеном паратифу А нерідко буває позитивною в кінці захворювання, до того ж в низьких титрах.

Паратиф В. Для цього захворювання типова різноманітність клінічного перебігу. Початок хвороби здебільшого гострий, з ознобом, часто супроводжується блюванням та проносами. Висип рясний, поліморфний, з’являється вже на 4—5-й день захворювання, густо вкриває весь тулуб і кінцівки, часто буває герпес. У тяжких випадках виникають септикопіємічні ускладнення — холецистит, холангіт, пієліт, менінгіт. Нерідко спостерігаються жовтяничне забарвлення шкіри і видимих слизових, збільшення печінки. В інших випадках хвороба набирає абортивного перебігу у вигляді гастроентериту або катару верхніх дихальних шляхів. Гемограма при паратифі В не являє собою чогось типового, може спостерігатись лейкоцитоз, еозинофіли часто зберігаються. Вирішують діагноз дані бактеріологічних і серологічних досліджень.

Паратиф С. Характеризується ще більшим, ніж вищеописані інфекції, поліморфізмом клінічного перебігу хвороби. Розрізняють такі форми перебігу паратифу С:

1) тифоподібну (Paratyphus abdominalis);

2) шлунково-кишкову (Р. gastro-intestinalis);

3) септичні (паратифобацильоз);

4) паратифозний гепатит (гострий та підгострий);

5) субклінічну — безсимптомні форми та носійство (Є. С. Гуревич).

Тифоподібна форма паратифу С нагадує черевний тиф або паратифи А та В. Але висип при паратифі С виникає рідко, гарячковий період нетривалий (1—2 тижні), часто спостерігаються катаральні явища у верхніх дихальних шляхах. Шлунково-кишкова форма цієї інфекції перебігає у вигляді гострого гастроентериту, ентероколіту, коліту. Септична форма характеризується гострим початком захворювання, тяжким загальним станом, жовтяницею, гепатолієнальним синдромом, явищами геморагічного діатезу (геморагічний висип на шкірі та слизових оболонках, гематурія, носові, шлункові й кишкові кровотечі, метрорагії). Часто уражаються нирки (пієліт, нефрит). Іноді виникають піємічні вогнища — гнійний перихондрит, періостит, артрит, абсцеси. Така форма частіше виникає, коли паратиф С приєднується до іншої інфекції, особливо поворотного тифу (Г. О. Івашенцев). При паратифозному гепатиті найчастіше спостерігаються безгарячковий перебіг, збільшення печінки та вмісту білірубіну в крові, жовтяниця, уробілінурія, знебарвлений кал.

Для діагностики паратифу С, як і при черевному тифі та паратифах А та В, застосовують бактеріологічні дослідження (кров, сеча, кал, дуоденальний вміст), а також сироваткову реакцію аглютинації.

Лікування при паратифах таке ж, як і при черевному тифі.

Вхід на сайт

Реклама

Пошук

Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.infection.ucoz.org обов'язково.

Збережи для інших

103
Швидка медична допомога

Микробиология
Микробиология

Copyright MyCorp © 2017uCoz