Інфекційні хвороби Понеділок, 20.08.2018, 08:00
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Статистика

Реклама

Клінічна картина черевного тифу характеризується поліморфізмом проявів і симптомів: Існують різні клінічні форми хвороби, нерідко зовсім неподібні одна до одної. Сплутування черевного тифу з іншими хворобами можливе на всіх стадіях його розвитку.

При грипі також спостерігається гарячка, головний біль, відносна брадикардія, лейкопенія з відносним лімфоцитозом. Але грип починається більш гостро, наявні ревматоїдні та невралгічні болі в усьому тілі, пітливість, плямиста гіперемія, набряклість та зернистість м’якого піднебіння, згодом виникають катаральні явища у верхніх дихальних шляхах. А головне, тривалість гарячкового періоду при грипі не перевищує тижня. Все це не типове для черевного тифу, навіть у початковому періоді.

У початковому періоді захворювання, а нерідко і пізніше, важко буває диференціювати черевний та висипний тифи. Тут основного значення набирають дані епідеміологічного анамнезу. Висипний тиф трапляється найчастіше в холодні пори року. При діагностиці враховується також те, чи хворий перебував на вокзалах, у поїздах чи купував ношені речі, береться до уваги наявність вошей.

Початок висипного тифу бурхливий, на 2—3-й день хвороби температура досягає високих цифр без помітних добових коливань. Рано з’являються ознаки розладів периферичного кровообігу (почервоніння лиця, очей, мармуроподібний колір тулуба, іноді піднебіння, кон’юнктивальна енантема), а також зміни у нервовій системі (тахікардія, збудження, шум у голові, атактично-адинамїчний язик, білий дермографізм). Висип при висипному тифі з’являється раніше, ніж при черевному (на 4—5-й день). Він поліморфний, еритемо-розеолоподібного характеру . Нерідко виникають петехії: висип вкриває весь тулуб та кінцівки. В крові спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз, моноцитоз, нерідко — плазматичні клітини. Діагноз вирішують бактеріологічні та серологічні дослідження.

Черевний тиф нерідко сплутують з міліарним туберкульозом, при якому теж можуть виникати такі явища, як поступовий розвиток хвороби, «тифозний стан», метеоризм, збільшення селезінки, розеолоподібний висип і навіть позитивна реакція Відаля. Задишка, частий пульс, ціаноз, зміни у легенях, які іноді можна встановити лише рентгенографією, зміни очного дна, нейтрофільоз, відсутність тромбопенії, збереження еозинофілів в крові — основні клінічні відмінності міліарного туберкульозу від черевного тифу. Вирішують питання бактеріологічні дослідження.

Поступовий початок захворювання, головний біль, безсоння, іноді збільшена селезінка споріднюють клінічну картину туберкульозного менінгіту з випадками черевного тифу, які можуть часом супроводжуватись менінгеальними ознаками. Люмбальна пункція та типові для туберкульозного менінгіту лікворологічні зміни (збільшення білка, цитозу з переважанням мононуклеарів, випадіння сіточки фібрину, в якій при забарвленні знаходять палички Коха) вирішують діагноз на користь туберкульозного менінгіту.

Досить часто клінічна картина бруцельозу (гострий період) нагадує черевний тиф. Тут знов-таки важливого значення набуває епідеміологічний анамнез. Контакт із хворими тваринами, споживання незнешкоджених молочних продуктів (молоко, масло, бринза), наявність бруцельозних ензоотій в місцевості, де перебував або перебуває хворий, можуть дати певні підстави, щоб думати про бруцельоз. Клінічні ознаки хвороби: тривала хвилеподібна гарячка, збільшення селезінки, лейкопенія з відносним лімфоцитозом — типові для обох захворювань. Але при бруцельозі поти у великій кількості, інтенсивні артралгічні, міалгічні та невралгічні болі, чого, звичайно, не спостерігається при черевному тифі. Тифозний стан, метеоризм, проноси не є типовими для бруцельозу.

Діагноз вирішують лабораторні дані: позитивна гемокультура та реакція Відаля — при черевному тифі; реакція Райта, Хеддльсона та шкірно-алергічна реакція Бюрне — при бруцельозі.

Лімфогранулематоз у випадках з переважним ураженням мезентеріальних лімфатичних вузлів може нагадувати черевнийтиф. Хвилеподібна гарячка, збільшення селезінки, розеолоподібний висип, позитивна ознака Падалки та лейкопенія бувають як при черевному тифі, так і при лімфогранулематозі. Але лімфогранулематоз характеризується більшою тривалістю перебігу хвороби, потінням, свербінням шкіри, лімфопенією і нерідко еозинофілією, що зовсім не типове для черевного тифу. Щоб розрізнити їх, слід детально вивчити стан периферичних лімфатичних вузлів. Позитивні дані бактеріологічних та серологічних досліджень свідчать про наявність черевного тифу. Черевний тиф за своїм перебігом іноді може нагадувати трихінельоз. Збираючи анамнез, треба виявити, чи не споживав хворий раніше недовареної чи недожареної свинини, шинки, чи не виникали захворювання в інших осіб, які споживали такі продукти. Гарячка, збільшення селезінки і навіть висип при трихінельозі можуть бути подібними до того, що спостерігається при черевному тифі. Але при трихінельозі буває набряклість обличчя, особливо повік, інтенсивний біль в м’язах і гіпереозинофі- лія, чого немає при черевному тифі. Іноді при трихінельозі буває позитивною реакція Відаля.

Черевний тиф, при якому виявляється еллерівський тип температурної кривої, може нагадувати малярію, і, навпаки, відомі так звані тифоподібні форми малярії з постійною, неінтермітуючою гарячкою, які нагадують черевний тиф (особливо при тропічній малярії). Але при малярії, навіть при тифоподібних її формах, вимірюючи кожні дві години температуру, можна помітити значні коливання її; гепатолієнальний синдром значно виразніший, ніж при черевному тифі, хворий періодично потіє, часто висипає герпес. Вирішує діагноз паразитоскопія крові і наявність при цьому малярійних плазмодіїв.

Черевний тиф можна сплутати із сепсисом. Треба виявити ворота та вогнище сепсису (ангіна, назофарингіт, ендокардит та ін.). Для сепсису типові часті і повторні озноби, тахікардія, емболії та інфаркти, геморагічні висипи на шкірі та слизових оболонках, болючість селезінки, ураження нирок, в крові — нейтрофільоз із токсичною зернистістю протоплазми клітин, гістіоцити, клітини Тюрка. Все це не типове для черевного тифу. Діагноз вирішує виділення гемокультури палички черевного тифу.

Трапляються випадки, коли доводиться диференціювати черевний тиф із сифілісом. Справді, у вторинному періоді сифілісу буває гарячка, розеоли, іноді збільшується селезінка, що може дати привід для сплутування обох хвороб. Питання вирішує анамнез, наявність збільшення периферичних лімфатичних вузлів, темний м’ясно-червоний колір елементів висипу, зміни у зіві і, нарешті, реакція Вассермана.

При інфекційному мононуклеозі також буває гарячка, розеоло-подібний висип, гепатолієнальний синдром, як і при черевному тифі. А некротична ангіна, типова для інфекційного мононуклеозу, може

спостерігатись і при черевному тифі (ангіна Дюге). При черевному тифі, проте, немає помітного збільшення периферичних вузлів, відсутній лейкоцитоз, в крові не спостерігається типових для інфекційного мононуклеозу ретикулярних клітин — монолімфоцитів, серологічна реакція Пауля — Бунеля негативна.

Центральна пневмонія на початку захворювання дещо нагадує початок черевного тифу (рецидивуючі підвищення температури, головний біль). Ціаноз, герпес на губах, нейтрофільний лейкоцитоз при наявності еозинофілів у крові і дані рентгенологічного дослідження вирішують питання.

Вхід на сайт

Реклама

Пошук

Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.infection.ucoz.org обов'язково.

Збережи для інших

103
Швидка медична допомога

Микробиология
Микробиология

Copyright MyCorp © 2018uCoz