Інфекційні хвороби Понеділок, 20.08.2018, 08:01
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Статистика

Реклама

З 1947 р. в південно-західній частині Чернівецької області, в лісовому передгір’ї Карпат, стали траплятись випадки захворювань, що багато чим нагадували обидві вже описані хвороби. Захворювали, головним чином, особи, що працювали на лісозаготівлях.

Резервуар інфекції ще не відомий. Передавачем інфекції вважається кліщ Ixodes ricinus, збудником — особливий фільтрівний вірус (Г. П. Каліна, І. І. Рибас, Є. Н. Левкович). Цей вірус має спільні антигенні властивості з вірусом омської геморагічної гарячки (Н. А. Зейтльонок, М. П. Чумаков, А. П. Беляева).

Клініку буковинської геморагічної гарячки описали С. М. Савенко, О. О. Колачов і Ю. Ю. Косовський.

Інкубаційний період триває 5—10 днів. Захворювання починається гостро, без продромів. З’являється інтенсивний головний біль (лоб, потилиця), м’язові болі, особливо в попереку, нудота. Рідше бувають болі в литкових м’язах, животі, блювання. Типовою є гіперемія обличчя, шиї, іноді шкіри верхньої; частини грудної клітки. Обличчя та повіки набряклі, спостерігається ін’єкція кон’юнктив склер і навіть крововиливи біля внутрішніх кутів очей, очні щілини звужені, часом з’являється світлобоязнь. М'яке піднебіння, передні дужки і uvula гіперемійовані, на твердому піднебінні трапляються крововиливи. Геморагічний висип складається з круглих елементів з чіткими контурами і локалізується на нижній частині живота, поперековій ділянці, іноді — на передпліччях, плечах і спині (Ю. Ю. Косовський). На 3—5-й день хвороби виникають інші прояви геморагічного діатезу: кровотечі з ясен, носа, шлунково-кишкові, маткові, легеневі. Зміни з боку центральної і вегетативної нервової систем постійні. Виникають зміни психіки, бувають збудження або пригнічення, непритомність, іноді  сопор і кома. Нерідко спостерігаються менінгеальні ознаки (ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга), але без істотних змін у спинномозковій рідині. Досить часто з’являються патологічні рефлекси. Парези і паралічі не виникають. Більш як у 10% випадків бувають розлади мови (С. М. Савенко).

З боку серцево-судинної системи спостерігаються брадикардія, зрідка дикротія пульсу і артеріальна гіпотонія. У 25% випадків трапляються бронхіти, гепатолієнальний синдром. З боку нирок особливих змін не помічається.

Картина крові не являє собою чогось типового. Поруч з лейкопенією трапляються випадки з нормальною і навіть дещо підвищеною кількістю білокрівців (Ю. Ю. Косовський, О. О. Колачов). Часто спостерігаються анеозинофілія, відносний лімфоцитоз, тромбопенія (16—20 тис. тромбоцитів в 1 мм3).

Гарячковий період триває 4—9 днів. Температура знижується літично. Через 3—6 днів після падіння температури зникає висип.

Ускладнення трапляються не часто (бронхопневмонії, пролежні, гнійний паротит). Летальність — 10%. Смерть може настати від тяжких кровотеч або тяжких змін з боку нервової системи, які супроводжуються сопором або комою.

Лікування симптоматичне.

Профілактика полягає в тому, щоб оберегти працівників лісної промисловості від укусів кліщів. Специфічна профілактика поки що не розроблена.

Геморагічні гарячки Середньої Азії, що були описані і вивчені Н. І. Ходукіним, А. Л. Каценовичем та І. Д. Іцковичем, мають багато спільного з кримською геморагічною гарячкою: у них схожі клінічні картини і спільний перенощик.

Вхід на сайт

Реклама

Пошук

Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.infection.ucoz.org обов'язково.

Збережи для інших

103
Швидка медична допомога

Микробиология
Микробиология

Copyright MyCorp © 2018uCoz