Інфекційні хвороби Субота, 16.12.2017, 02:36
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Статистика

Реклама

Балантидіаз спричиняється представником війчастих, або інфузорій (Balantidium coli). Паразит має неправильну форму, довжина його ЗО—150 u, ширина 26—140 u. Тіло паразита оточене війками, за допомогою яких інфузорія пересувається. У звичайних умовах резервуаром паразита є свині, в яких інвазія балантидіями перебігає безсимптомно. Балантидій знаходять також у щурів (В. В. Богданович). У кишечнику тварин паразит утворює кулеподібні або трохи витягнуті цисти, розміром 45— 65 u, з двошаровою оболонкою без війок.

Збудник описаний у 1857 р. Мальмстеном, але патогенна роль балантидій для людини була доведена М. С. Соловйовим у Томську в 1900 р.

Людина заражається при проковтуванні виділених свинями разом з фекаліями цист. Тому найчастіше хворіють особи, які мали пряме або непряме відношення до свиней: догляд за тваринами, прибирання гною, робота у ковбасному цеху тощо. Таким чином, на відміну від дизентерії та амебіазу, балантидіаз — типова зоонозна інфекція і має до певної міри професійний характер.

Проковтнуті цисти втрачають свою оболонку, яка розчиняється під впливом травних ферментів, і утворюються вегетативні форми інфузорій. Останні проходять у підслизову оболонку товстої кишки, лімфатичні і кровоносні судини та найближчі лімфатичні вузли. Паразити спричиняють некротичні зміни в тканинах, скупчуючись на межі здорової й некротизованої тканини, і проходять навіть в отвори ліберкюнових залоз. Печінка не уражується, зрідка спостерігаються балантидіазні абсцеси в легенях.

На розтині трупів людей, померлих від балантидіазу, паразити можуть бути знайдені не тільки в кишковому вмісті, але й у шарах їх стінок. Утворюються виразки, які за зовнішнім виглядом подібні до амебіазних і мають чорне дно (Ф. А. Ржаніцин). Іноді виразки набирають гангренозного характеру. Ураження при балантидіазі найчастіше локалізуються на сліпій кишці, згинах товстої, рідше сигмовидній та прямій кишках. При тривалому перебігу захворювання слизова оболонка буває блідою, атрофічною. Іноді можуть уражуватись тонкі кишки.

Клінічний перебіг балантидіазу в людини відзначається надзвичайною різноманітністю — від легкого нетипового проносу до картини тяжкого захворювання. Можливе безсимптомне паразитоносійство.

У гострих випадках захворювання характеризується проявами геморагічного коліту з частотою дефекацій від 1-2 до 20 на добу. Випорожнення рясні, пінисті, рідкі, зі значними домішками крові, іноді — гною. Реакція калу лужна. Можуть спостерігатись нудота і блювання. Нерідкі тенезми і болючість при пальпації по ходу товстих кишок, бувають явища перисигмоїдиту. При ректороманоскопії знаходять численні ерозії та виразки на слизовій кишок. Якщо ураження у кишечнику розміщені переважно проксимально, то ендоскопічне дослідження не виявляє чогось помітного. При дослідженні випорожнень в усіх порціях калу знаходять майже у кожному полі зору велику кількість балантидій, які дуже жваво пересуваються; вони добре помітні і завдяки своїм великим розмірам. Треба досліджувати щойно виділені фекалії — у давно виділених фекаліях балантидії знайти важко. Цисти в кишечнику людей не утворюються.

Захворювання може набути тривалого і навіть хронічного характеру — хворі дуже виснажуються, набрякають, у них виникають ураження легенів з утворенням абсцесів, пневмоній, анемії. Летальність при балантидіазі може досягти 30%.

Безсимптомне паразитоносійство не завжди безпечне для людини: під впливом різних несприятливих факторів воно може перейти у захворювання з досить тяжким перебігом.

Для лікування слід призначати амінарсон (по 0,25 г 3 рази на день) в комбінації з тетрацикліном (по 0,3 г 4 рази на день) повторними циклами по 5—10 днів (А. І. Балдіна). Замість амінарсону з успіхом застосовується осарсол в такому ж дозуванні. Інтервали між циклами тривали по 4—5 днів, протягом яких треба давати хворим акрихін по 0,1 г 3 рази на день або хїноцид по 0,02—0,03 г на добу. Можна призначати також еметин, ятрен та інші препарати, які вживаються при амебіазі, хоч і дають менший лікувальний ефект. Доцільно призначати щоденно протягом 7 днів клізми з колоїдодисперсною срібною сіллю норсульфазолу в розведенні 1 : 100 по 100 мл на клізму (О. Ф. Білібін).

Профілактика балантидіазу: необхідно додержувати індивідуальних санітарно-гігієнічних правил при догляді за свинями. Потрібні також дератизаційні заходи.

Вхід на сайт

Реклама

Пошук

Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.infection.ucoz.org обов'язково.

Збережи для інших

103
Швидка медична допомога

Микробиология
Микробиология

Copyright MyCorp © 2017uCoz